четвер, 28 квітня 2011 р.




"Біль Чорнобиля стукає в серце..."
до 25-ої  річниці Чорнобильської трагедії.
"Прости, Боже, прости, земле рідна, своїх людей - грішників, людей жертовників..."

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о 1 г 23 хвилині, коли всі спали безтурботним сном над четвертим реактором Чорнобильської атомної електростанції несподіванно розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався новий відлік українського часу. Болісний. Гіркий. Печальний. 
У ті страшні дні майже ніхто не усвідомлював весь жах того, що сталося. Для цього був необхідний час, який з одного боку загоював рани, а з іншого - навічно забирав від нас близьких і рідних. Забути про це неможливо, про це слід пам'ятати  кожному і, в першу чергу , задля майбутнього наших дітей.
Ми згадуємо сьогодні і спробуємо й надалі не забувати про цей день, про людей, які заплатили дуже високу ціну, щоб ми з вами жили у спокої і вільно дихали. Тож давайте пам'ятати і робити все, щоб не дай Бог, нащадкам нашим не довелося знову зустрітися із зіркою Полин, що була послана нам, як грізне попередження.
 З роками притупляється гострота пережитого, але приходять нові покоління, які дедалі менше знають про ту страшну трагедію та тих людей, які віддали своє життя, здоров'я на поталу атомному монстру. І хочеться нагадати їм. Застерегти. Уберегти.
22 квітня 2011 року у ЗОШ№7 відбулася зустріч з учасниками ліквідації наслідків на ЧАЕС, нашими земляками. Їх спогади про події квітня 1986 року є надзвичайно цінними в наш час. Це важливий урок історії - застереження всім майбутнім поколінням вберегти світ і природу від подібних катастроф, які вже ніколи не виправити.

Немає коментарів:

Дописати коментар