четвер, 30 жовтня 2014 р.

Наша вдячність ітиме від роду до роду, в піснях і легендах про подвиг народу.

Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та свято знову й знову нагадає,
Як перемогу здобули його сини...






З давніх-давен український народ підтримує священну традицію - шанувати, наслідувати і передавати наступним поколінням пам'ять про героїчне минуле наших дідів і прадідів. Знову й знову подумки ми повертаємося до минулого. Повертаємося не тільки тому, що пережите залишає невиправний слід у пам'яті, але й для того, щоб мати уроки на майбутнє. І ось уже традиційно, багато років поспіль бібліотека-філія гостинно вітає своїх друзів, наставників, людей, які є для нас прикладом, на яких хочеться бути схожими - ветеранів Великої Вітчизняної війни.
В дружній, по-домашньому теплій обстановці переможців шанували
діти, вбрані в українські костюми та військову форму. Щасливі і горді, що вони можуть через вірші і пісні передати ветеранам свою вдячність і повагу, що вони причетні до вшанування героїв Великої Вітчизняної війни. Також вітали ветеранів представники міської ради, ветерани-афганці, керівництво ЦБС.  В святково убраній залі, на самому почесному місці возвеличувався український прапор і вінок з українськими оберегами: пшениці,  маку, волошків та ромашки, сплетений з любов'ю руками художника бібліотечної системи Прокопчук Юлії. Поряд стоїть плакат "коло бажань", де всі охочі гості та діти змогли залишити свої побажання, продовжуючи речення "Я дуже хочу, щоб усі люди..."
На зустрічі поколінь з гордістю була представлена книга про учасників бойових дій в Великій Вітчизняній війні, які працювали на заводі "ЧЗТА" Цю краєзнавчу. дослідницьку працю, яка не може, на жаль, вмістити всіх достойних презентував голова первинної ветеранської організації війни та праці Бурік В.А. Щоб молоде покоління, тобто ми, вміли цінити те, що ми маємо зараз, щоб на прикладі героїв вчилися любити і цінувати Батьківщину, і ніколи не залишати в біді, як би нам не було важко. Щоб ми пам'ятали, що мир і свобода - це найголовніші речі в житті.
Хочемо подякувати за поміч у проведенні заходу: керівництву заводу "ЧЗТА", музичній школі міста, ЗОШ №7, директору КЦ "Імідж", художнику бібліотечної системи і всім тим, хто не стояв осторонь, а  підтримав і
залучився до проведення свята.






середа, 29 жовтня 2014 р.







Хочу, чтоб труд мой вдохновенный когда - нибудь увидел свет… 


 Книжная выставка, посвященная  200- т летию со дня рождения Михаила Юрьевича Лермонтова.


« Пускай историю страстей и дел моих хранят далекие потомки…» - эти слова великого поэта стали лейтмотивом  Лермонтовских  дней в библиотеке – филиал.
Пишу, пишу рукой небрежной,
 Чтоб здесь чрез много скучных лет.
От жизни краткой, но мятежной
Какой – ни будь, остался след.
Звуки волшебной музыки, помогли любителям поэзии, романса окунуться в мир красоты слова,  великого наследия Михаила Юрьевича. Вместе с сотрудниками библиотеки в очередной раз получить возможность заново переосмыслить его произведения.
Ранимый, мятежный, ищущий, страстный, при жизни Лермонтов создал немало произведений, вписавших имя русского поэта в мировой фонд литературного наследия.  Его творчество вечно еще и потому, что он всю жизнь противопоставлял героическое прошлое и бездеятельность своего поколения. А.С. Пушкин говорил « Гордиться славою предков не только можно, но и должно; не уважать оной есть постыдное малодушие» И Лермонтов не противостоял пушкинскому взгляду.
« Как и всякий настоящий, а тем более великий поэт, - писал литературовед Ираклий Андроников, - Лермонтов исповедовался в своей поэзии и, перелистывая томики его сочинений, мы можем прочесть историю его души и понять как поэта и человека…»
В его  судьбе осталось еще много тайн и необъяснимых загадок. Они еще ждут своих объяснений. А читателей по-прежнему волнуют волшебные строки его стихов.
Твой стих, как божий дух, носился над толпой
И, отзыв мыслей благородных,
Звучал, как колокол на башне вечевой
Во дни торжеств и бед народных…









пʼятниця, 17 жовтня 2014 р.

90 років нашому шановному читачу, другу бібліотеки, ветерану війни та праці,учаснику бойових дій Великої Вітчизняної війни Сердюкову Якову Артемовичу.




Хай Вас Бог береже, благодать Вам свою посилає
Щоб здорові були і жили у добрі і теплі,
Не одне покоління про подвиги Ваші хай знає,
Шана Вам! Повага! Низенький уклін до землі












пʼятниця, 3 жовтня 2014 р.

СЕРЕБРО НА ВИСКАХ И УЛЫБКА ВО ВЗОРЕ



 Меняет цвет природа,
Меняется погода,
 И солнцу золотому
Идут дожди вослед,
А за теплом – ненастье,
За горем будет счастье,
И молодость на старость меняет человек.
Так жизнь идет по кругу,
Года спешат друг к другу,
Но радостью, надеждой
Наполнен мир и век.
И в день осенний яркий
Тепло сердец в подарок
Прими, наш уважаемый,
Наш добрый человек!

 Вот и пришел день, когда все спешат на встречу с людьми, которые достигли поры золотой осени жизни. Когда- то великий мудрец заметил: «Дожить до преклонного возраста желают все, а достигнув его, начинают печалиться.» Недаром говорят, « От того, как ты посмотришь, зависит то, что ты увидишь» Хочется заметить, что  есть и в осени жизни свое очарование, свои преимущества, свои удивительные солнечные дни с радостью и теплом на душе. Пусть этих дней будет как можно больше, и пусть день 1 октября станет для всех днем истинного милосердия и добра.
У пожилых людей есть бесценное богатство – их жизненный опыт. Его нельзя купить, нельзя получить даже прочитав все книги в мире - реальность так устроена. Молодых мудрости учат дедушки и бабушки, как же обделяют себя те, кто в погоне за личным комфортом, слушая голос своей жадности, либо лелея собственные обиды, лишает себя возможности подарить  свою заботу и внимание нашим любимым старикам.
2-го октября с радушием и почтением принимали  своих добрых друзей, людей почтенного возраста сотрудники  библиотека – филиал  микрорайона  «Дружба»  Чугуевской ЦБС. В  теплой домашней обстановке мы вместе слушали красивую музыку, душевные трогательные стихи, смеялись над  остроумными  шутками, вспоминали сказки, участвовали в конкурсах, получали призы. За чашечкой чая и кулинарными творениями, которые испекли сами  наши уважаемые гости , время пролетело незаметно. Общение принесло  всем нам радость, и оставили теплые воспоминания в сердцах. Мы уверены, что щедрость  души и искренняя благодарность к пожилым людям принесут  и в вашу жизнь истинную радость. Только это должно стать  повседневной потребностью вашей души.



середа, 1 жовтня 2014 р.

Не беда, что года убегая, оставляют виски в серебре…

1 октября библиотека-филиал м-на «Дружба»  провела акцию «Навчи мене ангеле добро творить», посвященную Дню Добра и Уважения. С улыбками, теплыми словами пожеланий, с маленькими подарками от души сотрудники библиотеки посетили каждого из своих читателей, которые встречают золотую осень.
Как каждое время года прекрасно по=своему, так же  неповторимы и «возрастные сезоны» нашей жизни.
В последнее время мы все чаще стали обращаться к словам: милосердие и доброта. Буд-то прозрев  начали осознавать, что самым острым дефицитом стали у нас сегодня  человеческое тепло и забота о ближних. Ведь человек рождается и живет на земле для того, чтобы делать людям добро.











Года летят, то сердце, грея, то холодом разя своим.
И наступают вдруг мгновенья, когда мы все-таки грустим.
Грустим, сквозь радость и улыбку,
Но продолжает жизнь свое.

Всегда прощая нам ошибки, во имя торжества ее.