Хто любить і дбає про свій рідний край - до того приходить Святий Миколай

У цей святковий день Святого Отця Миколая ми вам бажаємо на весь рік таких веселощів, таких посмішок щасливих, таких радісних очей, як сьогодні так і довіку. 

Сьогодні 18 грудня  учні 11 класу ЗОШ№7( класний керівник Сокрут Алла Миколаївна) побували  на святі «Хто любить і дбає про свій рідний край-до того приходить Святий Миколай», яке  традиційно влаштували працівники  бібліотеки – філії мікрорайону «Дружба» для старшокласників.

Грудень – щедрий на свята місяць. З особливою любов’ю та нетерпінням зустрічають діти та дорослі перше новорічне диво - День Святого Миколая Чудотворця. Історія цього свята  дуже давня і цікава…  Усе життя єпископа Миколая – нескінченна низка благодіянь і чудес. Життя Святого Миколая дає нам важливий урок: бути щирими, лагідними, працелюбними. І поки ваше серце чуйне, докладайте все своє старання, усі свої турботи для того, щоб тільки святе, чисте і добре входило у вашу душу! 

Таку чудову зворушливу легенду про Чудотворця почули діти в бібліотеці – філії  під час проведення цікавого та змістовного заходу, присвяченого святкуванню Дню Святого Миколая. Про традиції відзначення цього дня в Україні та в інших країнах розповіла книжкова виставка. З великим задоволенням діти відповідали на питання новорічної вікторини, грали та приймали участь у конкурсах. Цей день та цікаво проведене дозвілля  запам’ятаються дітям надовго.

Отже, дива трапляються! І ми сподіваємось, що зимові свята, які ще попереду, принесуть всім нам багато радості і справжніх див! 

На завершення свята бібліотекарі пригощали учасників дійства солодощами.

Бажаємо усім читачам та їх родинам веселих свят,щастя,миру і здоров’я!

У кого гаряче серце і бажання творити чудеса, є можливість допомогти діткам які найбільше хочуть і чекають дива, – у кожного в місті є школи інтернати, багатодітні сім’ї або бідні люди, куди можна приїхати і подарувати кілька годин радості і тепла, солодощі, одяг.

Сегодня Украина чествует ликвидаторов аварии на Чернобыльской АЭС

14 декабря в Украине отмечается День чествования участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, который более известен, как День ликвидатора.

26 апреля 1986 года произошла одна из крупнейших аварий на атомных электростанциях — авария на Чернобыльской АЭС (ЧАЭС). 10 ноября 2006 года Указом Президента Украины № 945/2006 была учреждена памятная дата — День чествования участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС (второе название праздника — «День ликвидатора»), который ежегодно отмечается 14 декабря в день окончания строительства саркофага над разрушенным четвертым энергоблоком Чернобыльской АЭС.

Ликвидаторами аварии признаны 600 тысяч человек, хотя устранение последствий техногенной катастрофы длится до сих пор. 

Сьогодні 13 грудня народився  Микола Хвильовий (справжнє ім’я Микола Григорович Народився Микола Григорович Фітільов (Хвильовий) у с. Тростянець на Харківщині (нині Сумська область) в родині вчителів. Навчався він у початковій школі, гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації.

Фітільов) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.

1914-1917 Брав участь у Першій світовій та громадянській війнах.

 1919 Вступив до КП(б)У. Одружується з учителькою Катериною Гащенко.

1919 р. у Харкові вийшло друком три збірки поезій. 1921 р. – М. Хвильовий демобілізується, переїжджає до Харкова. Видає політтичну збірку “Молодість”

 1923р. – збірка прозових творів “Сині етюди” (“Редактор Карк”, “Кіт у чоботях”, “Солонський Яр”, “Легенда”, “Свиня”, “Чумаківська комуна”). Хвильовий став членом-засновником літературної організації: «Гарт»;

 1924р. – збірка оповідань “Осінь” (“Елегія”, “Я (Романтика)”, “Силуети”, “На глухім шляху” та ін.), повість “Санаторна зона”. Ці публікації і громадянська активність зробили Хвильового центральною постаттю в літературному процесі 20х років.

 1925 –  разом з однодумцями створює літературну організацію ВАПЛІТЕ.

1927 р. — роман «Вальдшнепи», ІІІ частина якого знищена урядовими органами. Трактат «Україна чи Малоросія?» опублікований лише 1990 р.

1928–1930 Створив журнал «Літературний ярмарок».

 1930–1931 Заснував журнал «Пролітфронт». 13 травня 1933 На знак протесту проти голодомору 1932—33 та арешту свого приятеля Михайла Ялового (став початком нової хвилі масових репресій проти української творчої інтелігенції) у Харкові покінчив життя самогубством. Смерть Хвильового стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920—30-х. Твори та ім’я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні

Публіцистичні твори Миколи Хвильового:

·         «Про “сатану в бочці”, або графоманів, спекулянтів та інших “просвітян”»;

·         «Про Коперника з Фрауенбургу, або Абетка азіатського ренесансу в мистецтві»;

·         Цикл памфлетів “Камо грядеш?”;

·         Цикл памфлетів “Думки проти течії”;

·         Цикл памфлетів “Апологети писаризму”;

·         Памфлет “Україна чи Малоросія?”.

 Художні твори Миколи Хвильового:

·         збірки поезій “Молодість”, “В електричний вік”, “Досвітні симфонії”;

·         збірки оповідань «Сині етюди» (1923), «Осінь» (1924);

·         новели «Синій листопад», «Арабески», «Дорога й ластівка», «Кіт у чоботях», «Солонський Яр», «Легенда», «Я (Романтика)»;

·         1924 р. – «Санаторійна зона»;

·         1926 р. – роман «Вальдшнепи»;

·         1927 р. – оповідання «Мати»;

·         1928 р. – «Сентиментальна історія»;

·         1929 р. – повість «Іван Іванович».