пʼятниця, 20 лютого 2015 р.

Рідне слово моє, не мовчи!



Слова росли із грунту, мов жита. 
   Добірним  зерном колосилася мова. 
 Вона як хліб . Вона мені свята…
Ліна Костенко







 

 20 лютого напередодні  міжнародного свята рідної мови бібліотека – філія
 м- на «Дружба» разом з учнями 7-го класу ЗОШ №7 провели повчальний  та цікавий захід  «Рідне слово моє, не мовчи!» На якому   діти читали зворушливі вірші  про мову, її багатство, невичерпність,  змагалися за звання «Найкращого декламатора» ,брали участь в інтелектуальній літературно - мовній  грі – змаганні « Мови рідної розмай»,показували дотепні та веселі інсценізації, де суттю  для кожного ставали найбуденніші речі, в яких вихована людина, яка поважає себе, країну, мову, говорить грамотно та красиво.
Відомий український педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: “Мова – це віконця, через які людина бачить світ”. Від того, як ми володіємо мовою, залежить наше духовне багатство. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура.
За легендою, ми живемо у райському куточку, який Бог тримав для себе, а подарував козакам в обмін на обіцянку берегти та збагачувати рідний край, дбайливо ставитись до його краси і людей, цінувати мову. Ми прагнемо дотримуватися слова, даного нашими пращурами.   Український народ виколисав мову в своєму серці, зігрів теплотою душі і віддав у спадок нам.  А нашому поколінню випало найскладніше, найвідповідальніше завдання – відродження української мови, державності, нації. Це наш історичний обов’язок.  Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Розкривайте для себе велич рідного слова її могутню силу. Збережемо її в усій чудовій красі для себе і наступних поколінь.
 








четвер, 12 лютого 2015 р.

Вы душой еще там, где песок раскален



Литературно – музыкальная встреча, посвященная 26 годовщине со дня вывода войск из Афганистана
Афганистан… высоких слов не надо
Его и так – не спрятать, не забыть.
Тому, кто выжил, будет жизнь наградой,
 А кто погиб, тот в памяти нашей будет жить!
11 февраля библиотека – филиал м- на «Дружба» Чугуевской ЦБС совместно с общеобразовательной школой №7, Ветеранскими организациями города, музыкальной школой  традиционно провели встречу с воинами – интернационалистами « Вы душой еще там, где песок   раскален.»
В преддверии вывода войск из Афганистана  в тесном, дружеском кругу собрались несколько поколений ветеранов: ветераны  – афганцы, ветераны Отечественной войны, матери и родственники погибших воинов – интернационалистов, родители, которым выпала счастливая судьба дождаться своих сыновей домой. Эта добрая и славная традиция не обходится без поздравлений  руководителей нашего города. Наши дети дарили стихи и песни своим героям, вкладывая частичку тепла и любви в каждое свое исполнение.  В такие моменты важно для афганцев, что их помнят, помнят их друзей, навечно оставшихся  на той войне, уважают и гордятся их мужеством.
Очень трогательно ведущие озвучивали имена погибших земляков, а мальчики  торжественно и с волнением  со свечой в руках подымались на сцену к импровизированному Вечному Огню, опускаясь на колено, ставили свечу. В это время девочки  клали гвоздику на свободное место в зале, давая понять всем, что  сегодня и всегда с нами будут погибшие товарищи. Никакое время не залечит  этой душевные раны и в  этом  наша общая боль.
 Связь времени, связь поколений…  Эта связь нерасторжима. Мы чтим память погибших на афганской войне, преклоняем колено, перед оставшимися в живых, на их примере учимся жить.  Все они достойны эстафеты, которую им передали ветераны Великой Отечественной войны, их деды и прадеды.