Гарашко Григорій Йосипович, рік народження – 1925. Місце народження – Україна, Харківська обл., Печенізький р-н, с.Борщова. Дата призову – 10.02.1943. Військова частина:
138гвардійський стрілецький полк 48гвардійської стрілецької дивізії. Військове
звання Гв. Червоноармієць. Нагороджений медаллю « За відвагу» Наказ підрозділу
№17от 23.09.1943 . Виданий: 101 гв.сп.35 гвв. КСД 6 Південно- Західного
фронту.
ДЛЯ ПОДВИГУ ЗАБУТТЯ НЕМАЄ!
Мій батько Гарашко
Григорій Йосипович 1925 року народження пішов на війну коли йому
виповнилося тільки вісімнадцять, на початку 1943року.
Григорію Йосифовичу пощастило –
він потрапив до тих трьох відсотків,
хто
повернувся з війни. Поранений, інвалід, але живий. Він зміг «побудувати
будинок, посадити дерево, і виростити сина». Я народилася через десять років
після Великої Перемоги. Іронія долі – 22 червня. Батько дожив до 62 років. Я до цих пір
пам'ятаю його розповіді про війну: про страшну переправу через Дніпро. Про той
бій, коли треба було «взяти висоту», на якій з дзоту їх поливав свинцем
фашистський кулемет. Гвардійці піднімалися в атаку, але вона захлиналася під
вогнем ворога. Декілька відважних бійців
намагалися знищити кулемет, але назавжди залишилися лежати під тією висотою. Батька поранило,
але йому все-таки, вдалося ближче
підповзти до того клятого дзоту і закинути гранату. Кулемет замовк, висоту було
взято. Батька віднесли до медсанбату.
Потім був госпіталь. Одну кулю вдалося витягнути, а друга, пройшовши через перенісся, назавжди
позбавила його ока. За цей бій батько був нагороджений медаллю «За відвагу».
Я хочу, щоб не дивлячись на час, люди не
забували тих, хто віддав своє життя щоб ми зараз жили.
Вербовська (Гарашко) Надія.
Немає коментарів:
Дописати коментар