Дмитро Яворницький: дослідник запорозького козацтва.

 

Характеризуючи багатогранну діяльність Д.І. Яворницького, видатний український радянський поет-академік М.Т. Рильський влучно відзначив: «Це був учений і діяч з дуже широким колом інтересів: історик, археолог, фольклорист, етнограф, лексикограф, письменник-прозаїк, що пробував свої сили й у віршуванні. Але в центрі його уваги була історія Запоріжжя, в яке він був по-юнацькому закоханий». На думку Рильського, «запорозький характерник» (так по-доброму він називав Яворницького) – це «одна з найсвоєрідніших постатей і один із найцільніших характерів».

Тритомна «История запорожских козаков» Яворницького вийшла за його життя в Петербурзі у 1892–1897 рр. (перший том – 1892 р., другий – 1895 р., третій – 1897 р.). Це була перша капітальна праця, у якій подавалася глибока і всебічна характеристика Запорозького краю, історія Запорозької Січі та козаків-запорожців, їх економічного, політичного, військового укладу життя, побуту, звичаїв і культури.

Усе життя, невичерпну енергію, запал душі Д.І. Яворницький віддав вивченню цього складного соціального явища. У його працях чимало неоднозначних, суперечливих тверджень. Але головне в іншому – в умовах, коли на сторінках багатьох наукових видань того часу домінували офіційні погляди і концепції, Яворницький показав справжнє місце і роль Запорозької Січі не тільки в історії українського, але й інших європейських народів. У цьому і полягає пізнавальна і наукова цінність творчого доробку вченого як історика.