Рідне слово моє, не мовчи!

Слова росли із грунту, мов жита. 

   Добірним  зерном колосилася мова. 

 Вона як хліб . Вона мені свята…

Ліна Костенко

 

 20 лютого напередодні  міжнародного свята рідної мови бібліотека – філія

 м- на «Дружба» разом з учнями 7-го класу ЗОШ №7 провели повчальний  та цікавий захід  «Рідне слово моє, не мовчи!» На якому   діти читали зворушливі вірші  про мову, її багатство, невичерпність,  змагалися за звання «Найкращого декламатора» ,брали участь в інтелектуальній літературно - мовній  грі – змаганні « Мови рідної розмай»,показували дотепні та веселі інсценізації, де суттю  для кожного ставали найбуденніші речі, в яких вихована людина, яка поважає себе, країну, мову, говорить грамотно та красиво.

Відомий український педагог Василь Олександрович Сухомлинський писав: “Мова – це віконця, через які людина бачить світ”. Від того, як ми володіємо мовою, залежить наше духовне багатство. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – висока моральна культура.

За легендою, ми живемо у райському куточку, який Бог тримав для себе, а подарував козакам в обмін на обіцянку берегти та збагачувати рідний край, дбайливо ставитись до його краси і людей, цінувати мову. Ми прагнемо дотримуватися слова, даного нашими пращурами.   Український народ виколисав мову в своєму серці, зігрів теплотою душі і віддав у спадок нам.  А нашому поколінню випало найскладніше, найвідповідальніше завдання – відродження української мови, державності, нації. Це наш історичний обов’язок.  Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом. Розкривайте для себе велич рідного слова її могутню силу. Збережемо її в усій чудовій красі для себе і наступних поколінь.