середа, 17 грудня 2014 р.

Із неба в український край іде зимовий Миколай…



Не  жалійте в день цей дивний
Витратити хоч хвилинку,
 І зробити щось приємне
Навіть і чужій людині.
Проста посмішка, повага
Творити здатні чудеса
І за це, не сумнівайтесь,
вам віддячать небеса.






   
 Ми знаємо, що незабаром    і дітлахи і дорослі будуть   святкувати казкове свято - Свято Миколая - Угодника чудотворця.  Це  веселе, чарівне свято дуже полюбляють діти. Адже в ніч з 18 на 19 грудня Святий  Миколай спускається на землю з небес, заходить до кожної  господи з миром і дарунками. І  наша бібліотека вирішила   для своїх найактивніших читачів і помічників підготувати чарівну, казкову зустріч , з веселими іграми, конкурсами, розумними загадками,кумедними питаннями та цікавими, добрими історіями  і  легендами, які пов’язані зі святом Миколая. Звичайно, перемогу в свято Миколая Чудотворця завжди здобуває добро. Тож ми разом з учнями 7-го класу ЗОШ №7, класний керівник Сокрут Алла Миколаївна розмалювали деревце Доброти та Милосердя. Заздалегідь   працівники бібліотеки – філії ЦБС підготували  лист – заготовку ( стовбур і гілочки) на якому всі присутні домалювали  листочки, якщо зробили добрі справи та квіточки – якщо проявили  милосердя.  По закінчені ми побачили як квітне наше деревце!   Тож ми домовились і  наступного року теж прикрасити дерево Доброти та Милосердя. І  маємо надію, що  воно заквітне ще  пишніше,  бо попереду нас чекають ще  безліч хороших справ. Час пролинув  дуже швидко. Усі посміхалися, були активними у змаганнях, виборювали сердечка, за підсумками яких одержували бажану перемогу. Але свято , таке чарівне, як Свято Миколая   не залишило нікого без подарунку. А учасники  творчого   колективу художнього читання « Світоч надії», який створений на базі бібліотеки, отримали від Миколая ще й   ангелочків- хоронителів   за добрі справи. 
 









Таке очікуване дітворою свято вчить милосердю, щедрості і любові до оточуючих людей. Цю чудесну традицію передають з покоління в покоління, а вона прищеплює головні цінності нашим дітям. Наслідуймо ж  добро і вчинки Миколая!





пʼятниця, 21 листопада 2014 р.

ОЧИМА БОЛЮ Й ВУСТАМИ ГНІВУ



Година- реквієм


Ми, не забудемо тридцять третій рік…
Страшнішої, мабуть немає дати.
І  пам’ятаймо тих,хто нас прирік
Мільйонами стражденно вимирати.
Хто пережив, нехай нам розповість,
Чому  гіркі у селах вишні…
То кров померлих в сік брунатний вийшла,
Аби хоч так донести людям вість…
Сьогодні ми згадуємо страшні сторінки історії нашого народу – Голодомор 1932 – 1933 року. Зараз поширена думка, що говорити про голод – це озиратися назад, це блукати десь серед могил. Що  ми повинні дивитися у завтрашній день, а не озиратися назад. Але озиратися все ж таки треба кожному. Бо дорога в майбутнє пролягає через минуле.  Яке треба осмислити, зрозуміти, бо історія повторюється. І коли  ми з вами  не зробимо сьогодні висновків, то  будемо ходити по колу. Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття.
Серед безліч доріг, які ми проходимо за життя є дорога Пам’яті. Але вона загубилася десь на життєвих просторах, а разом з нею загубилася і наша душа. Тож пізнаваймо свою історію, вивчаймо її , і лише тоді наша пам'ять повернеться із забуття.
У бібліотеці філії м- ну « Дружба» відбувся урок, присвячений  Дню  пам’яті  жертв голодомору 1932-33 років. На заході були присутні учні 7-го класу ЗОШ№7.














Разом із дітьми ми запалили вогник пам’яті, що символізує нашу скорботу і пам'ять про мільйони загиблих життів , це символ очищення задля нашого майбутнього. І кожна дитина , тримаючи у своїх долонях цей вогник пам’яті , передає тепло  своїх сердець, щоб зігріти души загиблих.
 На закінчення бібліотекар роздає дітям шматочки хліба, щоб берегли його, щоб цінували   цей святий хліб завжди  і , щоб його смак не дозволяв нам забувати , що ХЛІБ – це життя.


 Ми єдині спадкоємці всього , що було і буде у нашій державі,і  ми не байдужі, ні до своєї історії, ні до свого народу.

пʼятниця, 14 листопада 2014 р.

ПРО СЕРЙОЗНЕ – ЖАРТОМА




Година гумору до 125 річчя від дня народження Остапа Вишні




 У нас знову свято! 13 листопада у бібліотеці – філії  м-на Дружба Чугуївської ЦБС  пройшов чудовий захід, година гумору « Про серйозне – жартома», присвячений видатній людині, майстру слова, незрівняному сміхотворцю  Павлу Михайловичу Губенко, у народі  - Остапу Вишні.
«Остап Вишня, хто він для нас? Країна веселої  мудрості. Слава України,її невмируща краса», так говорив про нього Олесь Гончар. Літературна спадщина Остапа Вишні – це тисячі гуморесок – усмішок на злободенні теми дня. Остап прагнув, щоб його народ усміхнувся, щоб сумні очі хоч на мить засвітилися радістю, тому в народі його люблячи називали « чародій сміху».
 Бібліотекарі разом з учнями 7-го класу ЗОШ№7 знайомились з постаттю та творчістю письменника,  слухали  та читали найкращі гуморески, дивились мультфільм   «Відкритий лист селезня!», активно відповідали на запитання   тестових завдань. Час  промайнув швидко,  всім було дуже весело і цікаво. Звичайно ж  були переможці і  солодкі призи. Ми маємо надію, що вишнівське людяне, мудре, гостре й ніжне слово торкнулося кожного , хто був присутній на цьому заході.  Тож ми впевнені, що Остап Вишня – це зоря, що так барвисто засвітилася на обрії українського… гумористичного неба. Найвизначніша і найясніша!

четвер, 30 жовтня 2014 р.

Наша вдячність ітиме від роду до роду, в піснях і легендах про подвиг народу.

Із року в рік часопис віддаляє
Своїх нащадків далі від війни.
Та свято знову й знову нагадає,
Як перемогу здобули його сини...






З давніх-давен український народ підтримує священну традицію - шанувати, наслідувати і передавати наступним поколінням пам'ять про героїчне минуле наших дідів і прадідів. Знову й знову подумки ми повертаємося до минулого. Повертаємося не тільки тому, що пережите залишає невиправний слід у пам'яті, але й для того, щоб мати уроки на майбутнє. І ось уже традиційно, багато років поспіль бібліотека-філія гостинно вітає своїх друзів, наставників, людей, які є для нас прикладом, на яких хочеться бути схожими - ветеранів Великої Вітчизняної війни.
В дружній, по-домашньому теплій обстановці переможців шанували
діти, вбрані в українські костюми та військову форму. Щасливі і горді, що вони можуть через вірші і пісні передати ветеранам свою вдячність і повагу, що вони причетні до вшанування героїв Великої Вітчизняної війни. Також вітали ветеранів представники міської ради, ветерани-афганці, керівництво ЦБС.  В святково убраній залі, на самому почесному місці возвеличувався український прапор і вінок з українськими оберегами: пшениці,  маку, волошків та ромашки, сплетений з любов'ю руками художника бібліотечної системи Прокопчук Юлії. Поряд стоїть плакат "коло бажань", де всі охочі гості та діти змогли залишити свої побажання, продовжуючи речення "Я дуже хочу, щоб усі люди..."
На зустрічі поколінь з гордістю була представлена книга про учасників бойових дій в Великій Вітчизняній війні, які працювали на заводі "ЧЗТА" Цю краєзнавчу. дослідницьку працю, яка не може, на жаль, вмістити всіх достойних презентував голова первинної ветеранської організації війни та праці Бурік В.А. Щоб молоде покоління, тобто ми, вміли цінити те, що ми маємо зараз, щоб на прикладі героїв вчилися любити і цінувати Батьківщину, і ніколи не залишати в біді, як би нам не було важко. Щоб ми пам'ятали, що мир і свобода - це найголовніші речі в житті.
Хочемо подякувати за поміч у проведенні заходу: керівництву заводу "ЧЗТА", музичній школі міста, ЗОШ №7, директору КЦ "Імідж", художнику бібліотечної системи і всім тим, хто не стояв осторонь, а  підтримав і
залучився до проведення свята.






середа, 29 жовтня 2014 р.







Хочу, чтоб труд мой вдохновенный когда - нибудь увидел свет… 


 Книжная выставка, посвященная  200- т летию со дня рождения Михаила Юрьевича Лермонтова.


« Пускай историю страстей и дел моих хранят далекие потомки…» - эти слова великого поэта стали лейтмотивом  Лермонтовских  дней в библиотеке – филиал.
Пишу, пишу рукой небрежной,
 Чтоб здесь чрез много скучных лет.
От жизни краткой, но мятежной
Какой – ни будь, остался след.
Звуки волшебной музыки, помогли любителям поэзии, романса окунуться в мир красоты слова,  великого наследия Михаила Юрьевича. Вместе с сотрудниками библиотеки в очередной раз получить возможность заново переосмыслить его произведения.
Ранимый, мятежный, ищущий, страстный, при жизни Лермонтов создал немало произведений, вписавших имя русского поэта в мировой фонд литературного наследия.  Его творчество вечно еще и потому, что он всю жизнь противопоставлял героическое прошлое и бездеятельность своего поколения. А.С. Пушкин говорил « Гордиться славою предков не только можно, но и должно; не уважать оной есть постыдное малодушие» И Лермонтов не противостоял пушкинскому взгляду.
« Как и всякий настоящий, а тем более великий поэт, - писал литературовед Ираклий Андроников, - Лермонтов исповедовался в своей поэзии и, перелистывая томики его сочинений, мы можем прочесть историю его души и понять как поэта и человека…»
В его  судьбе осталось еще много тайн и необъяснимых загадок. Они еще ждут своих объяснений. А читателей по-прежнему волнуют волшебные строки его стихов.
Твой стих, как божий дух, носился над толпой
И, отзыв мыслей благородных,
Звучал, как колокол на башне вечевой
Во дни торжеств и бед народных…









пʼятниця, 17 жовтня 2014 р.

90 років нашому шановному читачу, другу бібліотеки, ветерану війни та праці,учаснику бойових дій Великої Вітчизняної війни Сердюкову Якову Артемовичу.




Хай Вас Бог береже, благодать Вам свою посилає
Щоб здорові були і жили у добрі і теплі,
Не одне покоління про подвиги Ваші хай знає,
Шана Вам! Повага! Низенький уклін до землі