В історії нашого народу є
чимало скорботних дат, спогадів, які пронизують серце гострим болем. Одна з них
-26 квітня…
Двадцять шосте
квітня – День скорботи.
Зранку скромних
квітів я знайду.
І на знак журливої
турботи
До могил засмучених
піду…
Велике лихо спіткало
нашу Землю.
І сьогодні бібліотека – філія м-на « Дружба» разом з учнями
7 –го класу ЗОШ№7,
класний керівник Сокрут Алла Миколаївна, і нашим почесним гостем, учасником ліквідації аварії на Чорнобильській
АЕС, ветераном афганської війни, нашим надійним другом , сміливою,
чуйною,принциповою та небайдужою людиною - Бєляєвим Володимиром Рувимовичем, зібралися,
щоб нагадати, щоб пам’ятали, щоб не повторилося! Володимир Рувимович поділився своїми спогадами, розповів про
своїх товаришів , про буденні моменти, про свої перші болючі враження побаченого. Показав
підбірку фотографій, які були дуже
уважно розглянуті дітьми.
Сьогодні у місті Прип’ять, місті енергетиків,
час зупинився,завмерли каруселі, навіки замовк гомін дитячих голосів. Тепер це
місто називають – мертвим…І смерть його настала в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року,
о першій годині, 23 хвилини,48 секунд. Світ дізнався, що став вибух, а потім
пожежа на четвертому блоці АЕС, яка забрала стільки життів.
Як
же тут не назвати –
Вас,
що зуміли серцем
Грізний
вогонь зупинити?
І
віддали – що мали –
Життя,що
одне у людини….
Доземно схиляємося в
подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими. Перед пам’яттю
до часу померлих від радіаційного смерчу.
Хвилиною мовчання
ушанували загиблих, які ціною свого
життя захистили світ від лиха.
Якщо
ти віриш у майбутнє,
В
його прийдешність, у життя.
Дзвони
у дзвони, кричи людям,
Бо
більш не буде вороття.
Віддай
забуту свіжість травам,
Відмий
від бруду всі хмарки,
Відреставруй
нам синє небо
І
дощ крізь сито проціди.
Хай
ожива вода Дніпрова,
Правічні
височать дуби,
І
хай полин,трава – чорнобиль
Не
стане іменем біди.
Метою нашого заходу завжди були і будуть
твердження, що людина відповідальна за майбутнє нашої землі і прийдешніх
поколінь. І ми не маємо права забувати про
цю страшну трагедію, щоб
не повторилося, щоб трагічні сторінки нашої історії відійшли у минуле, щоб наша
держава розвивалася, і щоб атом був тільки мирним і безпечним для усіх людей, а
Землі наші на весні зацвітали пишним
буйством кольорів.
І
в завершення зустрічі було переглянуто відеофільм « Битва за Чорнобиль», який
нікого не залишив байдужими.
